Не мала баба клопоту, або ще одна формочка

Знову сезон миколайчиків, отже, я знову сідаю робити формочки.

Цього разу не так, щоб підрядився і не так, щоб пообіцяв, але ж заїкнувся…
«За язик ніхто не тягнув», то формочку для знайомих пластунок (точніше, для пластунок знайомих ;-) ) довелося робити.

Формочка для печива у вигляді емблеми Пласту

Емблема Пласту з зовнішнім контуром.

Спочатку, як було описано у рекомендаціях по виготовленню формочки за ескізом, зробив контур з периметром, який співпадає з периметром консервної банки діаметром близько 10 см (у даному випадкові це була банка від дитячого харчування). Оскільки контур симетричний, малювалася його половина. Розмір підганявся під півпериметр банки, затим робилася дзеркальна копія і дві половинки об’єднувалися в одну фігуру.

Формочка для печива і вигляді емблеми Пласту

Чим більше на формі вигинів, тим морочливіше, і цю формочку зробити було важче, ніж описаний раніше куманець. Перший варіант вийшов трохи неточний…

Перший? Ні-ні, я цього не казав! І взагалі, почалася ера 3D-принтерів! Там можна і п’ятий зробити, не те, що другий!

Microchip ATtiny

Так, ці нові tinyAVR (ATtiny416/417/814/816/817) вже Microchip, а не Atmel.

Після купівлі Мікрочіпом фірми Атмел були певні побоювання щодо майбутнього мікроконтролерів AVR. І от з’явилися нові tiny з цікавими можливостями. Дещо, як програмована логіка та перемикання швидкості/споживання компаратора, не новина для мікроконтролерів Microchip. Дещо було в AVR, але лише в лінійці xmega. Не думаю, що за час від купівлі все перераховане нижче встигли зробити у нового власника. Швидше за все, роботи велися і до продажу фірми. Головне, що все це не закинуто, тобто поява цих нових tiny свідчить, принаймні, про продовження лінії мікроконтролерів з ядром AVR.

Отже, що маємо: » » »

Що це за комаха?

Біологи, допоможіть!
Що це за комаха така:

Стрибає далеко. Крил нема.
Має довжелезні вуса (у чотири-п’ять разів довші за тіло), вигинає і крутить ними як хоче.
Живе у погребі.
Тут сидить на цегляній стіні, можна оцінити розмір.

Доповнено:
Вікіпедисти визначили, це цвіркун «оранжерейний коник» (ще фото).

Рядовка зелена

Мене тут спитали — «як називаються гриби, які ростуть у піску?»

Ну на піску, на піщаних ґрунтах соснових лісів, росте багато всякого :-)
Пролазячи крізь пісок молоде плодове тіло може добряче його набратися, але росте гриб над піском, хоча і може бути прикритий килимком з торішнього листя (хрящ-молочник_справжній, хрящ-молочник оливково-чорний).

А так, щоб у піску, щоб розколупуєш піщаний горбочок, а під ним нормальний гриб — то, мабуть, лише рядовка зелена та її сірувато-синювата родичка.

Зайві коми в CSV

Зустрівся з ситуацією класу «перестаралися з локалізацією».
Підкинули мені лог-файли, про які програма, що їх згенерувала, думала, що вона робить CSV-файли. Воно, може, так би й було, якби не те, що та програма подивилася на мову операційної системи і в числах замість «рухомої крапки» втулила «рухому кому». Результат — такі числа сприймаються скрізь як два незалежних поля з цілими числами.

Пошукати, чи не можна у програмі увімкнути фіксовано використання в числах розділювача-крапки, я порадив, але ж із вже отриманими логами треба щось робити…

Ці файли мають практично вільний формат (рядки мають різну кількість полів), але, на щастя, перед кожним числовим полем йде текстова назва цього поля, маємо набір пар «назва даних», «значення» (значення може бути текстовим, але у випадкові із зайвими комами це не важливо).
Тобто не зустрічаються два цілих числа підряд і якщо вже кома з двох сторін має цифри, то її гарантовано слід замінити крапкою. «Ніколи» — це ніколи там, де є числа з рухомою комою. На початку кожного рядка йде фрагмент фіксованої структури, де є і текстові рядки, і декілька цілих чисел підряд. Рядок розбивається на дві частини, першу слід залишити як була, у другій всі коми, обрамлені цифрами, замінити на крапки.

Тут теж є трішки програмістського щастя — між цим фрагментом і «хвостом» з довільними іменованими даними завжди зустрічається одна й та ж сама послідовність літер, скажімо, vli, що дає можливість не рахувати поля на початку і не сподіватися на фіксовану довжину заголовка, а просто розділити рядок на дві частини по цій комбінації літер.

Все перераховане може зробити коротенький скрипт мовою AWK:

/^.+$/ {
    i = index($0, "vli")
    s0 = substr($0, 1, i)
    s1 = substr($0, 1+i)
    print s0 gensub(/([0-9]),([0-9])/, "\\1.\\2", "g", s1)
}

SEC_ERROR_LIBRARY_FAILURE

Або «як заблокувати собі інтернет за кілька секунд і як повернути його собі назад»
Щоправда, якщо це вперше, то назад не за кілька секунд і якщо є ще з чого погуглити.

Минулого разу я запускав Wireshark давно і у WindowsXP. Пам’яталося, що там запускав його від адміністратора, тому коли в Linux він мені сказав, що на щось там (на dumpcap, але то не важливо) йому не вистачає привілеїв, я не поліз читати, що треба робити (додати себе в групу wireshark), а взяв і запустив його через sudo.

Йому це однак не сподобалося (і правильно!) і він послав мене читати документацію. В інтернеті. Через Firefox. Ну я прочитав, зробив як він просив, захотів ще щось глянути в мережі, запустив Firefox, а він мені і каже оце кляте SEC_ERROR_LIBRARY_FAILURE

Добре, що є ще планшет. Причина хвороби та ліки знайшлися швидко — Firefox з-під sudo-шного Wireshark кілька файлів у мене в ~/.mosilla/ перезаписав від рута. При роботі від звичайного користувача ті файли не читалися і робота далі не йшла.
Ліки:

find ~/.mozilla/firefox/ -user root -print0 | xargs -0 sudo chown fooluser:fooluser

де fooluser — логін необережного користувача.

p.s. Дійсно щось я став необережним поспішайком :-(

Статична матрична клавіатура

Матричні клавіатури, на зразок показаної 12-клавішної, зазвичай опитують «динамічно», за допомогою сканування.

Процес опитування складається з послідовного видавання імпульсів на лінії, наприклад, COL0…COL2 і зчитування стану ліній ROW0…ROW3 та, при виявленні натискання, комбінування номерів чи масок цих ліній у скан-код клавіші. Це вимагає наче небагато команд і часу (та енергії) на їх виконання, але…
Якщо у пристрої вже й так використовується динамічна індикація, то таке опитування клавіатури може використовувати той же цикл і ті ж лінії сканування, що використовуються для індикатора, тому опитування клавіатури практично не вимагає додаткових ресурсів.

При необхідності знати стан кожного ключа незалежно, допускаючи довільне натискання багатьох клавіш, то без сканування не обійтися — але тоді послідовно з кожним ключем потрібно встановити діод.

В інших випадках можна обійтися без сканування, «статично», просто зчитуючи стан входів. Нічого не дається надурняк, тут якась кількість внутрішніх ресурсів мікроконтролера розмінюється на декілька транзисторів-резисторів (втім, сумарною вартістю меншою, ніж одна кнопка). Чи вартий того такий розмін, чи ні — вирішувати розробнику, але спочатку треба з ознайомитися з можливістю » » »

Саморобні писачки

Знову саморобні #писачки, зі зроблених нещодавно заготовок.

Приготованої реєчки на ручки для всіх не вистачило, тому один зроблено на ручці від старого писачка, зробленого колись із металевої шторки 3.5-дюймової дискетки. Тут на фото він другий зліва. Оскільки засвердлити тріснуту під гвіздком ручку вже не вдалося б, я її трохи підрізав, підігнув дроти від конуса і примотав тонкою мідною дротиною класичним бандажем.

Sketch for Scratch

У зв’язку з активізацією інтересу батьків до того, щоб у дітей був інтерес до програмування/електроніки/… у поле мого зору знову потрапив Scratch. Але як людина, яка не вміє налагоджувати програми без осцилографа :-) , я відразу почав шукати можливість підключити до нього якісь зовнішні пристрої.

Перше, що трапилося — плата PicoBorad. Необхідні для роботи з нею блоки інсталюються разом з системою Scratch. Але ціна на неї відлякує (після ознайомлення з можливостями ще й дивує).

На щастя, і сама плата, і програма до неї доступні на GitHub та ще й під вільними ліцензіями, тому ними можна скористатися. Для варіанту «зробити за вечір, щоб увімкнути і подивитися» я вибрав Arduino nano та макетну плату для монтажу дротиками. Змінні резистори з припаяними штирями у мене вже були зроблені раніше, тому паяти не довелося зовсім.

Оскільки і у платі PicoBoard, і в Arduino nano стоїть однаковий процесор, не було потреби навіть перепризначати ніжки і можна було б просто зашити готовий .hex. Але то було б зовсім нецікаво і я вирішив переписати ту коротку програму як arduino-sketch. Ну сподобалася мені назва Sketch for Scratch :-) Заради цього я навіть встановив оболонку Arduino і відновив у платі стертий раніше bootloader.

Вийшов коротенький скетч, який можна подивитися тут » » »

Заготовки для писачків

Накрутив та пропаяв рурки для виготовлення саморобних писачків по описаній раніше технології

Заготовки для писачків

Тепер треба підібрати паличок на ручки, бо ті «стержні» від дитячого ліжечка, з яких я робив раніше, для дитячих пальчиків грубуваті.
Старі дерев’яні ручки під перо-чорнило було б чудово. Можна олівці спробувати.

[flagcounter image]