А вийшов плагіат…

Справ багато, часу вільного нема, але тут просто не втримався.
Пробігаючи в черговий раз по інтернету і шукаючи дещо цікаве для себе, натикаюся на сторінку вчителя математики.
А там таке:

Страничка учителя математики Коростелёвой Елены Львовны

(высшая квалификационная категория, дважды лауреат премии Сороса
дипломант конкурса “Учитель года-2002″, дипломант городского конкурса Департамента образования г.Москвы “Панорама воспитательных систем”)

Проектная работа “Математические образы в поэзии”

1 место на конкурсе “Ломоносовские чтения”
Авторы: ученики 10б класса Угаров Артем, Зданович Евгений
Руководитель Коростелёва Е.Л.

Математика и поэзия, физика и лирика… Глубокое эстетическое начало, заложенное в сущности математических наук, приближает их и к музыке и к поэзии. Мы расскажем. Какие неожиданные прозрения возникают у поэтов. Когда они в своем творчестве обращаются к научной тематике.

Ну, звичайно, непогано, що учні під керівництвом вчителя ламають той стереотип, що «фізики» та «лірики» — то протилежні полюси. Але… »»» Так це робити не можна

Надсвіжі молочні продукти

Сьогодні (прописом: сьомого березня дві тисячі тринадцятого року) по дорозі на роботу біля станції метро було куплено сирок з родзинками. Ну знаєте ж самі: вранці, ще дев’ятої нема, з машини від заводу… Воно таке ж свіженьке…

Сирок виявився надсвіжим, його виготовлено завтра:

Просто надсвіжий, завтрашній сирок.

Дурдом… Але таке воно, життя.

Війна — це мир!

Мені одному здається, що цей абзац зі сторінки тарифного плану «15 копійок» від Київстар навіяно автору опису тарифікації романом «1984»?

Тарифікація вихідних та переадресованих дзвінків (передавання інформації голосом, передача даних та факсимільних повідомлень) є посекундною та здійснюється в першу секунду кожної хвилини розмови, секунди з другої по шістдесяту кожної хвилини розмови не тарифікуються;

В перекладі на нормальну мову це означає
«Тарифікація є похвилинною, при цьому неповна хвилина розмови оплачується як повна».

p.s. На цей тарифний план насильно перемикають користувачів плану «Єдина ціна».
Ну, тобто, перемикають добровільно (дивися заголовок цього повідомлення), лише

за наявності їх згоди, підтвердженої здійсненням будь-яких дзвінків, оплачених з основного рахунку після зазначеної дати.

3D-манія

Щось зовсім я відстав від життя. Треба мені почати паяти 3D-плати. І ставити їх в 3D-корпуси. І 3D-шлейф для програматора зробити. Бо досі паяю звичайні плати, ставлю в звичайні корпуси, програмую мікроконтроллери через звичайний шлейф.

А от в метро реклама до новорічних свят — «Живе 3D-шоу!»
Судячи з зображень на рекламному плакаті — звичайна напівциркова вистава з натяком на наявність сюжету, на кожен Новий Рік таке.

Або от забіг в Імрад-івський магазинчик вимикачі та мікросхему купити (наче ще просто вимикачі і просто мікросхему), там вертольотики з пультами на інфрачервоних променях. Торік теж схожі були, але на коробці просто було «дофотошоплене» фото вертольотика і там написи в дусі «воно на батарейках». А зараз на коробках великими літерами — «3D flying»!

Скоро в продажу з’являться 3D-мобілки, 3D-чоботи, 3D-хліб.
Не пропустіть!

p.s. Згадалося побачене років десять-п’ятнадцять тому на коробці з китайським електрочайником чи ще чимось подібним — «As seen on TV!». Телевізор вже здав позиції, тепер 3D є локомотивом реклами.

e-дурдом

Занесло мене сьогодні в приват-банк.
Ну і вперше зустрівся з системою e-coin, отримав “ваучер-решту”.

“екологічність” системи, при якій замість багаторічного циркулювання монет кожен раз, коли вони могли бути просто перекладеними з місця на місце, пропонується отримати і викинути двадцятисантиметровий паперовий чек з кольоровим друком на зворотному боці у мене сумнівів не викликає. Тобто – без сумніву, екологічності не бачу.

Але бачу ідіотизм в тому, що з суми, яка закінчувалася на “1 грн 57 коп”, цю саму одну гривню я все одно отримав чотирма монетами по 25 коп!

На тег лохотрон тема наче не тягне, але дурдом ще той.

Інфлюенца.

Ну просто дурдом якийсь. Всі лише про грип і балакають. І я теж :-)
Згадалася пісня – “Балада про інфлюенцу”
В інтернеті знайшов лише текст, але “погуглив” по своїх бобінах, розчохлив “Юпітер”, підняв audacity…
Вуаля – 1981 рік, вечір самодіяльної пісні на радіофізичному факультеті Київського держуніверситету.
В гостях серед багатьох інших – Володимир Семенов та Дмитро Кімельфельд.
flue.mp3

[flagcounter image]