Стежками опришків

Лосі в Карпатах.

Мало їм під Києвом лісів та польових доріг не велосипедах ганяти (ну звісно, більше сотні метрів перепаду висот на трасі не скрізь і знайдеться), то вони у гори поїхали:

Технічні деталі:

Лосі

Слово «велосипед» походить від слів «лосити» та «лось». Перше з них означає «нестися через ліс на скаженій швидкості», а друге того, хто це робить.

Пройшов позавчора ось цю велосипедну трасу. І в прямому сенсі теж, бо місцями я саме йшов пішки. Причому не лише тому, що це я просто з організатором цієї велогонки знімав розмітку, щоб червоно-білі стрічечки не висіли у лісі. Місцями я просто виїхати не міг (ну що я собі скажу… «пиши код!…» «катайся!…», більше нічого).
»»» Подивитися на лосів

Велопетлі до Літок і назад

Дякувати друзям, вчора я нарешті

  • Викотився за 75км, на таку відстань я ще не їздив.
  • Катався сам.

Після того, як мені якось стало «не надто гарно» в самостійному катанні позаминулого літа, я сам просто не катався. Якось спокійніше, коли поруч хтось є. Але минулого літа ті, з ким я зазвичай катався, постійно були «десь». Карпати, Крим, …, і в результаті я просто практично не сідав на велосипед. Навіть після того, як у мене з’явився велокомп з пульсоміром. Він дійсно допомагає, бо вихід пульсу за певні межі без нього помічаєш не відразу, а коли вже помічаєш наслідки, то це трохи пізнувато. Але я все одно не наважувався кататися сам.

Це літо якось так непогано почалося, але деякі друзі, один з яких відома в наших колах тектонічна велофотомодель, знову завіялися в Карпати надавати гумантарну допомогу «Велокраїні» («канєшна па любві, развє трі рубля дєньгі»), інші, серед яких шанувальниця певних частин тіла велофотомоделі і помічає їх на всіх фото (принаймні на всіх, до яких я читав її коментарі :-) ) — «дуже зайняті», «просто зайняті», хворі, …
Думав-думав, і поїхав сам. Поставив сигналізацію на пульс 150, пообіцяв собі середній тримати 140 і поїхав.

Continue reading ‘Велопетлі до Літок і назад’ »

[flagcounter image]