Писачок — робимо самі

Ліцензія Creative Commons © Олександр Редчук aka ReAl, 2011
Цей твір ліцензовано за ліцензією Creative Commons Із зазначенням автора – Розповсюдження на тих самих умовах 3.0 Неадаптована.

Наближається Великдень, а разом з ним і традиційне виготовлення писанок. Ну а для розписування потрібен відповідний інструмент — писачок, що його, залежно від регіону, називають ще писальце або кістка.

Найпростіші, з конусом з жерсті, вставленим в отвір у дерев’яній паличці (як тут на лівому фото або тут в центрі), і воску тримають мало, і швидко вихолоняють. Їх дуже просто виготовити, але…

Гарний писачок має довго тримати тепло, щоб можна було воском вести по яйцю довгі лінії без розриву. Кажуть, такий гривень в тридцять обійдеться. У нього буде точений з латуні чи міді резервуар для воску та тонкий носик. Трошки гірший писачок можна купити і дешевше.

Доволі гарні писачки можна зробити самостійно, просто скомбінувавши конус та акумулятор тепла з мідного дроту. Конструкція писачка проста:

Писачок

Для виготовлення писачка необхідно мати шматочок тонкої листової міді або латуні, 12-14 сантиметрів товстого неізольованого мідного дроту, дерев’яна паличка. З інструментів потрібні ножиці, невеличкі плоскогубчики, паяльник, дриль та свердло діаметром, рівним чи трохи меншим за діаметр мідного дроту. Ще знадобляться голка та шматочок корка.

Матеріали для виготовлення писачка.

З листової латуні вирізаємо сектор з радіусом міліметрів 20 та кутом 90° чи трохи більшим, злегка зрізаємо кінчик.
Конус у круглогубців зазвичай занадто гострий, тому сектор з міді я обгортаю навколо кернера. Особливу увагу слід приділити кінчику писачка, там має вийти акуратна кругла дірочка бажаного розміру. Для формування отвору потрібного розміру потрібно злегка притискати кінчик, повертаючи конус у напрямку намотки сектора.

Готовий конус обмотується мідним дротом. Кінчики довжиною близько 25 мм будуть використані для закріплення конусу в ручці. Затим конус надягається на вставлену в корок голку, яка не дасть припою закупорити отвір.

Навивка з мідного дроту старанно пропаюєтья, заодно припаюються один до одного шари міді — віск не витікатиме через шов. Флюс має бути не надто «злим» і його не слід наливати багато, бо ненарком можна припаяти конус до голки.

Отвір можна зробити трохи меншим, ніж треба, він трохи роздасться голкою. Крім того, отвір завжди можна збільшити просто зточуючи кінчик конуса надфілем чи на дрібному наждаку. Зазвичай я роблю набір з кількох писачків з різним розміром отвору, щоб можна було вибирати потрібний для різних елементів малюнку.
Для розписування яєць не воском, а парафіном зі звичайних свічок теж треба робити трохи більші отвори (і малюнки будуть трохи грубіші).

Потім в одному з кінців палички просвердлюються два отвори, в які вставлються відігнуті кінці мідного дроту. Для надійності можна їх змастити клеєм.

На відео показано, як процес виготовлення виглядає вживу:

p.s. А для тієї пори року, коли наближається день Святого Миколая — дивіться як зробити форму для миколайчиків.

13 Responses to “Писачок — робимо самі”

  1. Марі коментує:

    Ой, а фотографії наших писанок якісь є? У нас же жінки всі майстрині — бабуся, мама, Ганнуся… Щось там явно є в “архівах”. Викладеш кудись чи кинеш мені? Хотіла подрузі показати, бо вона там “заїкнулася”, що вони на Великдень також яйця розмальовують у Німеччині, я там прямо чаєм пирснула :) Розповіла їй, вона була вражена, то хотілося щось із наших рідних шедеврів показати, а то інтернетне, воно звісно, круте, але не те…

    • ReAl коментує:

      Ой™, це треба поритися, але я не впевнений, що є щось. Миколайчиків повно там (внизу посилання на фотогалереї), а от писанки.
      Ми ж писанкарі не дуже, так, швидше писачки перевіряємо ;-) . Міг і не фотографувати чи не зберегти. «Там» теж нема, лише миколайчики.

    • ReAl коментує:

      Дещо знайшов — старе, 2006 та 2008 років. І то не так писанки, як писанкарі.

  2. Додаток коментує:

    Не знайшов у описі паяльної кислоти, хоч вона є у відео не всіж знають що таке паяльна кислота , а тим паче жінки які хочуть зробити писачок)

    • ReAl коментує:

      Загалом я розраховував на те, що паятиме той, хто це вміє, бо таки там певні навички треба мати. Тому, дійсно, не зупинявся на цьому, просто написав:

      Флюс має бути не надто «злим» і його не слід наливати багато, бо ненарком можна припаяти конус до голки.

      Але згоден з тим, що і слово «флюс» теж може бути не знайомим жінці, яка хоче зробити писачок. Проте, з мого досвіду — якщо у жінки взагалі є паяльник, то в більшості випадків вона у технології паяння та характеристиках флюсів розбирається краще за багатьох чоловіків :-) А якщо нема паяльника, то краще знайти чоловіка, у якого він є.

      До речі, саме паяльну кислоту не варто використовувати, надто сильна річ, точно до голки все намертво припаяється. Треба щось не таке активне, підійде будь-який флюс для паяння електроніки.

      • Олег коментує:

        Яка товщина фольги? На малюнку вона не зовсім тонка

        • ReAl коментує:

          Та я б взагалі не назвав це фольгою. Хоч формально (по товщині) це таки «товста фольга» — я написав «тонка листова латунь або мідь».

          Та, що на фото — близько 0,1 мм, тобто трохи товща офісного паперу (0,07–0,08 мм), трохи тонша за перфокарту (~0,15 мм) від старого комп’ютера :-)

          Порився по завалах, переміряв різні шматочки.
          0,05 мм вже затонка, хіба намотати на конус не чверть круга, а половину. Але то буде морочливо.
          0,2 мм товста. Важко буде формувати кінчик з отвором потрібного діаметру.
          Тобто от десь між папером та перфокартою буде те, що треба.

  3. Татьяна коментує:

    Спасибо громадное, за такую замечательную статью и очень подробное описание. Это именно то, что я давно искала.

    • ReAl коментує:

      Очень рад, что помог.
      Я такие «писачки» и до того делал деткам в школу и своим детям. А в тот раз решил заснять процесс, так как на протяжении недели несколько человек интересовалось — как самому сделать.

  4. sagitta коментує:

    Слухай, зовсім круто!
    Оце ти розійшовся, трояндочки, сережки, писачки… Я якраз про них недавно згадувала, тому що наші фарбують яйця в силу зберігання традицій, проводження більше часу разом, підняття настрою і т.д., але фарбують звичайними фарбами.
    То я подумала, що влітку можна буде наробити писачків, як мінімум на всіх наших дівчат, і привезти :) щоб було ж уже все, як треба.

    П.с. І сережки зробити! ^__^
    П.п.с. Я так бачу, коли я приїду, вам з Оле доведеться навчити мене паяти :D

    • ReAl коментує:

      А то! Я ж теж захотів з kdenlive розібратися, щоб не відставати :-)

      Торішні отакі писачки я в Опішню всі завіз, для діток в школі. Тут залишилися лише прості. Однак треба було зробити нові, то я й зняв відразу. Тільки доведеться, мабуть, трохи зточити кінчики, щоб отвори збільшити — мама найбільшим цей раз розписувала, свічковй парафін через тонкі погано проткав. Або таки воску знайти.

      Міді листової у мене на десяток-півтора писачків ще знайдеться, дріт зовсім не проблема. Зробимо.

  5. dor коментує:

    :-) Класно!

    Ні, ну, з музикою краще, бо «і так все зрозуміло». Але мені просто цікаво, чи ти мовчки сидиш, чи «сам собі» «у камеру» щось таки «озвучуєш» («та-а-ак… а тут беремо… уппс! [ну, це потім виріжу…] беремо вже гарячий паяльник…»)

    :-) :-)

    • ReAl коментує:

      Поки-що мовчки :-D
      Тобто «як завжди», як і без камери.
      А «поки-що», бо помічаю, що починаю собі під ніс бурчати, коли щось роблю. Саме в дусі «а я зараз його отак, раз воно оно так не хотіло!»

Leave a Reply

[flagcounter image]